Практикуючий психотерапевт
в Діалоговій Моделі
Гештальт Терапії

Про меня, Все услуги, Все статьи
Запись на личную консультацию в Киеве +380632446178
Задать вопрос
Подать заявку на участие в семейной терапевтической группе "Кто Сверху?"
Подать заявку на участие в терапевтической группе
Консультация психолога по скайп
У тебя есть глаза, чтобы видеть других людей, но тебе нужно зеркало, чтобы увидеть самого себя

Ви є тут

Имеют ли будущее эти отношения?

Первинні вкладки

    Встречаемся 14 месяцев, из них 9 месяцев живем вместе.
    С самого начала были общие планы (общее увлечение - лошади). Он построил конюшню (еще до меня) и планировал туда переехать жить из города, когда достроит там же жилье. Когда появилась я - он меня включил в эти планы. Что будем вместе там жить, вести дела на конюшне, делать бизнес на мини-отеле там же и т.д.
    Сейчас мы вместе ездим туда по субботам, я помогаю как могу - погрузка опилок для конюшни, садим деревья и т.д., он планирует время, что делать.
    Нехорошие знаки были все время, но я их не могла собрать воедино. Вчера вот собрала.
    Он постоянно говорит "Это мое". Это моя конюшня - значит, я сам принимаю все решения по ней. Это моя машина - значит, я принимаю решения где останавливаться, кого подвозить (недавно был конфликт, когда он остановился в 12 ночь на пустынной дороге, чтобы помочь водителю). Это мои деньги (не надо считать мои деньги!). Это мой дом - и я буду решать как его строить, как обставлять и т.д. Вплоть до того, что это "моя кошка" - и я буду принимать решения относительно ее. Единственное, чем он искренне делится - это еда -) Никогда не было сказано "это мой сыр" или "это мой шоколад" -)
    На самом деле я понимаю, что это все его, он работал, чтобы получить все это, и я не против того, что это его. Я просто не понимаю, зачем он приглашал меня в свою жизнь и вроде как просил разделить с ним его дела, его путь?
    Мы с ним явно друг друга не поняли, и я теперь в растерянности. Я не очень понимаю семью, где все раздельно - это уже какой-то гостевой брак. Я не очень понимаю, как он хочет, чтобы я переехала в его дом, если он не делится ничем. Вообще не понимаю, как это все...
    К сожалению, нет денег на психолога, да я и не очень представляю, чем психолог может помочь, может, надо одолжить где-то, пройти психотерапию... Но я и правда не знаю чем это может помочь.
    Может, вы хотя бы подскажете, как эти отношения выглядят со стороны? Есть ли смысл в той же психотерапии, разбираться? Или это просто не отношения? Или это я виновата и что-то не так поняла?
    Спасибо, извините за беспокойство.

    Доброго дня.
    Якщо одразу відповідати на ваше запитання - стосунки мають майбутнє.
    Всі пари зустрічаються із складностями, схожими на ваші в тій чи іншій мірі. В будь-яких стосунках, якщо звісно вони не побудовані на нездоровій залежності друг від друга - питання границь постає. І мудрість - це вміння домовлятись про ці границі. Про те, як ми будемо жити далі. Як будем домовлятись про питання, щодо яких у нас різні погляди. І часом це буває складно.
    Ваші стосунки із сторони виглядають як такі, що потребують уваги з боку кожного із вас. Ключ до успішного розвязання конфліктів, що виникають - це здатність спілкуватись і обговорювати питання, які турбують вас. З моєї практики - успішними є пари, які спілкуються про те, що було і що є між ними. Часто в таких пар є спеціальне місце і час, коли вони спілкуються. Це може бути ранок із чашкою кави, перед тим, як почати день, або кінець дня, після того, як всі справи вже вирішено і є час поспілкуватись в комфортному місці вдома, або десь в ресторані, наприклад.
    В процесі становлення стосунків виникає багато нюансів і конфліктних ситуацій і це нормально. Важливо разом знаходити компроміси і домовлятись про моменти, які виявились незрозумілими. Це своєрідний шлюбний контракт, умови якого варто обговорювати впродовж всього життя.
    Звісно існують пари, які мало спілкуються. І часом вони проживають досить щасливе життя. Але думаю, що для цього є певні причини і можливо в таких пар базово дуже схожі цінності, або близькість не є необхідною умовою.
    Щодо "я виновата и что-то не так поняла" - сумніваюсь, що мова йде про вину, по крайній мірі з вашого тексту я цього не бачу. Можливо щось присутнє в стосунках або в вашому минулому, що ви не показуєте. Якщо це так - тоді це питання тривалої терапії. Якщо ні - то питання відповідальності і здатності будувати границі і відстоювати їх в стосунках. Це хороший привід відвідати групову терапію.
    Щодо чим психолог може допомогти - в вашому випадку схоже щось присутнє в стосунках, що заважає домовлятись, щось, що зупиняє вас від звичайної розмови про те, що вас не влаштовує і як би вам хотілось, щоб було в стосунках із вашим чоловіком. В психотерапії це є дуже частою причиною, за вирішенням якої люди звертаються. І в даному випадку мабуть кращою буде особиста терапія, бо вона дозволяє більш глибоко зачепити ваші способи побудови стосунків. Хоча групова терапія теж підійде, важливо лише, щоб в групі були чоловіки. Також групова буде дешевшою, якщо для вас фінансове питання стоїть на першому місці.

    Категории FAQ

    Последние комментарии




    Психолог Киев